Нотатки PHP початківця

Десь з місяць тому хостери провели поновлення phpMyAdmin на своїх серверах до версії 3.4.4

Я був дуже розчарований, коли виявив, що українського інтерфейсу цей головний інструмент для роботи з базами даних MySQL тепер не має (у попередніх версіях був)

Соромно, тому що, наприклад, узбецьких локалізацій є аж дві – кирилицею і латинкою.

Тут вказано, що на українську перекладено 27%

Постараюся знайти час, щоб приєднатися до перекладу.

Закликаю тих, хто має змогу, також приєднатися.

В мові RegEx кожен вираз складається з одної або більше керівних команд. Деякі з них можна групувати (як групуються інструкції в програмі за допомогою операторних дужок), тоді вони вважаються однією командою.
Всі керівні команди поділяються на три класи:

• прості символи, а також спеціальні символи, що заміняють їх
• керівні конструкції (квантифікатори повторів, оператор альтернативи, групувальні дужки тощо)
• так звані уявні символи – в рядку їх немає, однак вони позначають яку-небудь частину рядка. наприклад, його кінець)

Прості символи
Клас простих символів, справді, найпростіший. А саме, будь-який символ в рядку на RegEx позначає сам себе, якщо не належить до спеціальних символів.

До спеціальних символів належать такі:

. * ? + [ ] { } | $ ^

Наприклад, регулярний вираз “abcd” буде вибирати рядки, в яких зустрічається послідовність символів “abcd”.

Скасування дії спецсимволів

Якщо потрібно вставити у вираз один із спеціальних символів, але так, щоб він не позначав своєї спеціальної дії, поставте перед ним зворотній слеш. Наприклад, якщо ми шукаємо рядок, який містить фрагмент “a*b”, то маємо записати регулярний вираз “a\*b”.

Але в PHP цей вираз потрібно записати як “a\\*b”.

Групи символів

Звичайно ж,  RegEx дозволяє задавати не лише безпосередні частини шуканих рядків, як показано вище. Існують деякі спецсимволи, що позначають відразу групу простих символів. Ця можливість – один із наріжних каменів, основ регулярних виразів.

Найважливіший з таких знаків – крапка “.” – вона позначає будь-який один символ. Наприклад, вираз “a.b” відповідає рядкам “azb” або “aqb“, але не відповідає рядкам “aqwb” чи “ab“. Пізніше ми розглянемо, як заставити крапку позначати, скажімо,  рівно 5 будь-яких символів.

Може бути, що потрібно знайти не будь-який символ, а один з кількох конкретних. Для цього ті конкретні символи потрібно взяти у квадратні дужки. Наприклад, вираз “a[xXyY]c” відповідає рядкам, в яких є фрагменти по 3 символи,  які (фрагменти)  починаються з букви a, далі містять одну з таких букв: x,X,y,Y, і закінчуються буквою c. Якщо потрібно вставити поміж квадратних дужок сам символ  [ чи  ], то треба поставити перед ним зворотний слеш (в PHP – два слеші), щоб скасувати його спеціальну дію.

Якщо букв-альтернатив багато, і вони йдуть підряд, то не обов’язково перераховувати в квадратних дужках їх всі – можна вказати першу, поставити дефіс і вказати останню.  Такі групи можуть повторюватися. Наприклад, вираз “[a-z]” визначає будь-яку букву від a до z включно, а вираз “[a-zA-Z0-9_]” визначає будь-який алфавітно-цифровий символ.

Існує ще інший, іноді зручніший спосіб задавання великих груп символів. В мові RegEx в квадратних дужках можуть вказуватися не лише одиничні символи, але й спеціальні вирази. Ось їх повний список:

• [:alpha:] – буква;
• [:digit:] – цифра;
• [:alnum:] – буква або цифра;
• [:space:] – пропуск;
• [:blank:] – пропуск або символи з кодами 0 і 255;
• [:cntrl:] – спеціальний символ;
• [:graph:] – символ псевдографіки

(Стаття не завершена.

Краще використовувати мову регулярних виразів PCRE, а не RegEx)

Парний теґ <select> описує список з вибором, що випадає, або розкритий список з вибором.

Формат:

<select name="ім’я" [size="розмір"] [multiple]>
<option [value="значення1"] [selected]>Рядок1<option>
<option [value="значення2"] [selected]>Рядок2<option>
...
<option [value="значенняN"] [selected]>РядокN<option>
</select>


Параметр size визначає, скільки рядків на екрані займатиме список. Якщо size не задано, або задано size=1, буде відображатися список, що займає 1 рядок і розкривається (т. зв. комбобокс), інакше список буде займати size рядків і вертикальну смугу прокрутки в разі, якщо теґів <option> всередині більше, ніж значення size.

Якщо вказаний атрибут multiple, користувачу буде дозволено вибирати кілька рядків, утримуючи клавішу Ctrl (для списку, що розкривається, атрибут multiple не має сенсу).

Кожен рядок списку задається парним теґом <option>. Якщо в ньому заданий атрибут value, то відповідний рядок списку буде ідентифікуватися його значенням, якщо не заданий – рядок буде ідентифікуватися текстом між теґами <option> та </option> (тоді вважається, що значенням value є цей текст).

Текст між теґами <option> та </option> буде відображатися в браузері.

Якщо заданий атрибут selected, то відповідний рядок автоматично буде вибраним після завантаження форми.

Замикаючі теґи </option> можна опускати.

Що ж список з вибором передає сценарію на боці сервера при надсилання форми?

Зі списком, що випадає все зрозуміло: передається пара ім’я=значення,

ім’я задається атрибутом name теґа <select>, значення – це значення, визначене тегом <option> рядка, який вибрав користувач (значення атрибута value або вміст рядка теґами <option>).

А як же, коли список надає можливість вибору кількох рядків і користувач скористався цією можливістю?

Наприклад, маємо список

<select name="Sel" multiple>
<option>First
<option>Second
<option>Third
</select>

і користувач вибрав рядки First і Third.
Очевидно, серверному сценарію буде передано рядок:

Sel=First&Sel=Third


Виходить, при розборі параметрів інтерпретатором PHP змінній $_REQUEST['Sel'] буде присвоєно значення ‘First’, а тоді – значення ‘Third’ і значення ‘First’ буде втрачено?

Для вирішення даної проблеми передбачена можливість давати полям форми імена у вигляді масиву з “індексами”.

<select name="Sel[]" multiple>
<option>First
<option>Second
<option>Third
</select>

Тоді сценарію передасться рядок

Sel[]=First&Sel[]=Third

і інтерпретатор при його розборі створить масив з автозаповненням
$_REQUEST['Sel'] = array(0=>'First', 1=>'Third')

Отже, будуть збережені всі вибрані користувачем дані.

Зауважимо, що функціональність списку, що випадає, можна реалізувати за допомогою теґа <input type=”radio”>, а функціональність списку з можливістю множинного вибору можна реалізувати за допомогою теґа <input type=”checkbox”>.